Поділ, об'єднання ділянки
Земельна ділянка — це частина земної поверхні із встановленими межами, певним місцем розташування, з певними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України). За нормою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, кордонів та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Коли необхідно межування земельної ділянки
Встановлення меж земельної ділянки відіграє важливу роль у таких випадках:- При проведенні юридичних операцій із землею (оренда, купівля-продаж)
- Під час підготовки позовів щодо порушення меж ділянки
- За зміни вже існуючих землекористувань
- При забудові чи проведенні ландшафтних робіт
Розробка технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки
Розділити земельну ділянку — це питання, яке потребує певного порядку щодо розподілу земельної ділянки, визначеної чинним законодавством, та деякого практичного досвіду. Розділ земельної ділянки може здійснюватися для різних цілей. У більшості випадків він необхідний коли:
- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;
- потрібно провести розподіл земельної ділянки між співвласниками будинку;
- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.
При поділі ділянки необхідно дотримуватись певних правил, нові ділянки повинні відповідати певним критеріям. Наприклад, цільове призначення новостворених ділянок, а також категорія земель не можуть відрізнятися від цих самих критеріїв у початковій ділянці. У той же час, кожна ділянка після поділу повинна мати доступ до дороги або проїзду. Якщо разом із земельною ділянкою ділиться будинок, лінія поділу ділянки повинна чітко проходити по лінії поділу будинку.
Існує кілька випадків та умов, за яких можливий поділ земельних ділянок:
- якщо власник землі виявив відповідне бажання, але за умови, що після поділу не буде порушено межі ділянки при відчуженні однієї чи кількох частин земельної ділянки;
- розподіл землі в натурі у разі поділу між пайовими співвласниками ділянки;
- за умови, що після поділу кожна із нових частин землі може стати індивідуальною ділянкою.
Правила для тих, хто планує поділити земельну ділянку:
Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення.
Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена в окрему земельну ділянку, буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Поділ земельної ділянки не припиняє дії обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження поширюватимуться на нові земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Поділ земельної ділянки, що перебуває в оренді, на правах емфітевзису, суперфіція, передана в іпотеку буде можливою лише після отримання нотаріально завіреної письмової згоди цих осіб, після поділу земельної ділянки, всі договори користування або застави мають бути переукладені. Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використання за цільовим призначенням.
Документи та кроки, необхідні для поділу земельної ділянки
Основанием для разделения земельного участка является заверенная нотариально заявление собственника земельного участка и разработана землеустроительной организацией техническая документация на разделение земельного участка.Для разработки технической документации раздела земельного участка землеустроительной организации необходимо предоставить
Підставою для поділу земельної ділянки є завірена нотаріально заява власника земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки. Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки землевпорядної організації необхідно надати:
- нотаріально засвідчену заяву на поділ земельної ділянки;
- засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документа на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни тощо);
- копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер);
- якщо власників земельної ділянки кілька (загальна пайова власність між співвласниками), то в такому разі укладається нотаріальний договір на розподіл земельної ділянки між співвласниками. Якщо ділянка ділиться особливим чином, окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то в цьому випадку необхідна також кадастрова зйомка земельної ділянки.
За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з виготовлення технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору із власником такої ділянки.
Реєстрація технічної документації на поділ земельної ділянки у ДЗК та витяг з кадастру
Розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки подається на розгляд місцевого управління Держгеокадастру (за місцезнаходженням земельної ділянки), яке реєструє знову у результаті поділу земельні ділянки у Державному земельному кадастрі України. Після реєстрації нових ділянок у ДЗК, державний кадастровий реєстратор (працює при місцевому управлінні Держгеокадастру) видає витяги з кадастру (ДЗК) на підтвердження змін. Кожній земельній ділянці, що утворилася внаслідок поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.
Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені внаслідок розподілу
Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворилися в результаті поділу, необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг або нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну земельну ділянку, що утворилася в результаті поділу. Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію. За нормою пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування державної реєстрації:
- набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
- відбиваються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
- зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно разом із відомостями про відповідний Державний кадастровий реєстратор, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Виходячи з вищевикладеного, поділ земельної ділянки приведе до скасування державної реєстрації як об'єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.
Розробка технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок
Порядок об'єднання земельних ділянок суттєво не відрізняється від порядку поділу земельної ділянки, здійснюється на тих самих підставах, але на практиці зустрічається значно рідше. Власник за бажанням може об'єднати свої земельні ділянки в одну. У такому разі знову дільниця після процедури оформлення документів у Держгеокадастрі обов'язково проходить реєстрацію у державного реєстратора.
Об'єднати земельні ділянки можливо, якщо дотримуватися таких умов:
- всі ділянки, які збираються об'єднувати, що знаходяться в в межах одного населеного пункту;
- у земельних ділянок загальний кордон;
- всі землі, що об'єднуються, ідентичні за цільовим призначенням.
Документи, необхідні для об'єднання земельних ділянок:
- нотаріально засвідчену заяву про об'єднання земельних ділянок або нотаріально засвідчений договір;
- копія правовстановлюючого документа на земельну ділянку, завірена нотаріально;
- нотаріально засвідчені копії правовстановлюючих документів на будинки (за наявності будівель);
- копії паспорта та податкового номера фізичної особи, або засвідчені копії статутних документів — для юридичної, доручення.
